Як буде на німецькій мові Володимирівна

На німецькій мові ім'я "Володимирівна" можна перевести як "Wolodymyriwna". Однак варто зазначити, що в німецькій мові не використовують патронімічні назви так, як це робиться в українській або російській.

У німецькій культурі іменування за батьківським ім'ям не є поширеною практикою. Зазвичай діти отримують власні імена, і вказівка на батьківське ім'я не є частиною імені. Якщо ж потрібно вказати на приналежність до батька, то можна сказати "Tochter von Wolodymyr" (дочка Володимира), але це не є іменем у традиційному сенсі.

Таким чином, правильніше буде просто використати ім'я "Wolodymyriwna" в контексті, де це необхідно, але з розумінням, що це не є звичною практикою в німецькій мові.

На німецькій мові "Володимирівна" буде "Wladimirowna".

На німецькій мові по-батькові, яке є характерним для українських (та інших слов'янських) імен, не має прямого аналога, оскільки в німецькій мові немає традиції використовувати по-батькові. Німці зазвичай використовують лише ім'я та прізвище.

Однак, якщо є потреба передати по-батькові, можна використовувати транскрипцію або транслітерацію. У випадку "Володимирівна" це буде:

"Wolodymyriwna" (транслітерація, відповідно до української мови).
Або в спрощеній формі: "Wladimiriwna", якщо використовувати ближчий до німецької підхід, де ім'я Володимир записується як "Wladimir".

Зазвичай, у документах або офіційних текстах, якщо є по-батькові, його залишають у транслітерованому вигляді, оскільки воно не перекладається. Наприклад, ім'я "Олена Володимирівна Шевченко" буде записано як "Olena Wolodymyriwna Schewtschenko".

Однак у розмовній мові або при спілкуванні з носіями мови по-батькові найчастіше не згадують узагалі, оскільки це не відповідає німецькій культурі звертання. Німці при звертанні використовують лише ім'я (наприклад, "Olena") або прізвище з офіційним титулом (наприклад, "Frau Schewtschenko").